Конституційні та інституційні аспекти членства України в ЄС обговорювали у Відні

RE-ENGAGE 2024NEWS

11/13/20261 хв читати

12 листопада 2026 року президент Оксана Головко-Гавришева взяла участь у міжнародній юридичній конференції «Україна на шляху до Європейського Союзу: правові та інституційні перетворення», яку спільно організували Віденський університет та Львівський національний університет імені Івана Франка у Відні. Форум, що відбувся під егідою програми MSCA4Ukraine та за підтримки провідних австрійських і міжнародних правових інституцій — Інституту фундаментальних прав і прав людини імені Людвіга Больцмана, Дослідницької мережі з питань демократії та прав людини, Австрійсько-української історичної комісії та Представництва України в Австрії, — зібрав видатних конституціоналістів, юристів, дипломатів та практикуючих фахівців у галузі права з України, Австрії та ширшого європейського правового простору.

Обговорення базувалися на критичній правовій тезі: вступ України до Європейського Союзу не можна зводити до механічного, технічного процесу зближення законодавства чи формального перенесення acquis ЄС. Натомість інтеграція вимагає глибокої, багаторівневої конституційної, судової та інституційної трансформації. Європеїзацію слід розглядати не як односторонній мандат, а як динамічний процес взаємного правового навчання та структурної адаптації, який зміцнює демократичну стійкість, судову доброчесність та верховенство права як у внутрішньому правовому порядку України, так і в ширших європейських конституційних рамках в умовах поточної воєнної реальності та планування післявоєнної відбудови.

У своєму виступі д-р Оксана Головко-Гавришева в рамках панельної дискусії за участю судді Конституційного Суду Олександра Водяннікова, професора Олени Бориславської та д-ра Станіслава Добрянського наголосила на ролі українського народу та взаємодії між державними інститутами як на двох ключових аспектах, що мають вирішальне значення для європейської інтеграції України. Аналізуючи правові аспекти вступу до ЄС у післявступний період, д-р Оксана Головко-Гавришева відзначила важливість судового діалогу, оскільки українська судова система повинна буде адаптуватися до ситуації, коли право ЄС стане невід’ємною частиною українського правового порядку та матиме пріоритет над національним законодавством. Наступним питанням, що приверне увагу, стане пряма дія права ЄС та його виконання в Україні, де судовій системі відводиться особлива роль. Нарешті, в Україні буде запроваджено процедуру преюдиційного запиту як частину правової традиції ЄС, і українські суди всіх рівнів будуть змушені застосовувати інтерпретацію внутрішнього законодавства, що відповідає нормам ЄС, у рамках звичайного судочинства. Щоб мати змогу вирішувати виклики після вступу, необхідність внутрішнього судового діалогу стає очевидною.